Міністерство цифрової трансформації спільно з посольством Швейцарії та українською криптовалютною біржею KUNA займуться розробкою стратегії впровадження цифрових активів в країні, про це повідомив представник відомства Олександр Борняков.
Робоча група з розвитку криптосфери вже обговорила основні тренди на ринку криптовалют, а також ймовірні сценарії його розвитку в Україні. Члени групи провели так званий форсайт — методологію активного дослідження майбутнього, на базі існуючих даних.
Очікується, що робоча група працюватиме над концептом розвитку криптосфери аж до 2031 року — вони намагатимуться спрогнозувати можливий розвиток до цього часу. Як зазначив заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков, одна з головних цілей міністерства — створити в Україні найсприятливіше середовище для розвитку ринку віртуальних активів.
“Для цього в першу чергу нам необхідна дорожня карта розвитку нової індустрії та спільнота, яка допоможе втілити амбітні плани в реальність. Форсайт сформує спільноту тих, хто наблизить майбутнє бажаного розвитку сфери віртуальних активів в Україні. Попереду чимало роботи, адже протягом наступних двох місяців маємо визначитись зі спільним баченням стратегії розвитку ринку” – Олександр Борняков, заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT
Ставлення до криптовалюти в Україні
У березні 2017 року голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин зазначив, що біткоїн і інші криптовалюти не можна використовувати на території нашої країни як засіб платежу, оскільки це суперечить нормам українського законодавства.
Проте, минулоріч народні депутати разом із Міністерством цифрової трансформації оголосили про розробку спеціального законопроєкту про оподаткування криптовалют. За пропозицією ініціаторів, податок на дохід від операцій з криптовалютами складе 5%.
Тоді ж міністр цифрової трансформації Михайло Федоров оголосив про прихід найбільшої криптовалютної біржі у світі Binance на український ринок.
Також у грудні 2019 року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт 2179 про фінансовий моніторинг криптовалюти — всі фінансові операції з віртуальними активами на суму понад 30 000 гривень перевірятимуться заради протидії тероризму та відмиванню грошей.
А як в інших країнах
Правовий режим криптовалют у кожній країні різний. Немає чітких правил щодо податків та нормативних вимог. Наприклад, у Німеччині криптовалюту визнають в якості розрахункової грошової одиниці. У Японії криптовалюта також є законним платіжним засобом з податком на покупку.
У Китаї операції з біткоїном заборонені для банків, але дозволені для фізичних осіб, при цьому країна лідирує в області майнінґу через наявність найбільших виробничих потужностей. У Швейцарії на криптовалюту поширюються такі ж правила, як і на іноземні валюти, і ця країна є однією з найбільш сприятливих за юрисдикцією для біткоїн-стартапі.
