Українські чиновники та політики володіють криптовалютами на суму в понад сто мільйонів гривень. Українські фінансові регулятори досі не визнали криптовалюту ні грошима, ні валютою, ні платіжним засобом іншої країни, ні валютною цінністю, електронними грошима, цінними паперами чи грошовим сурогатом.
Саме тому задекларовані депутатами криптовалюти, навіть якщо вони призводять до суттєвих змін у майновому стані, не фіксуються та не розглядаються Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК).
Наразі відомо, що законопроект, який має легалізувати криптовалюти, визначити їхній статус та розуміння того чим для держави є криптовалюти, доопрацьовується. Ми писали, що всім охочим можна не лише переглянути його драфт, але й самим взяти участь у написанні, адже автори запрошують коментувати, писати зауваження, правити документ.
Питання декларувати чи не декларувати криптовалюти не раз обговорювалося у спільноті.
Народний депутат Дмитро Голубов у 2012 році придбав біткойн, вартість якого зараз становить близько 1,7 мільярда гривень. Минулого року Голубов став власником Bitcoin Cash, на 32,8 мільйони гривень, про що повідомив НАЗК. А у грудні 2017-го у нього з’явився ще Bitcoin Gold, проте він його не купив, як про це писали видання, що не орієнтуються в тонкощах криптовалют, а отримав безкоштовно внаслідок форку.
Про зміну майнового стану народний депутат повідомив через чотири місяці, хоча мав би це зробити протягом десяти днів.
Юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Волошин звернувся до НАЗК із повідомленням про неподання Дмитром Голубовим інформації про суттєві зміни, які виникли внаслідок “придбання” ним криптовалюти Bitcoin Gold, повідомляє Радіо Свобода.
Проте на запит юриста, Олександр Волошин отримав відповідь, що НАЗК повідомило, що криптовалюти не мають законодавчого визначення, тому наразі агентство не може працювати із криптовалютами.
“НАЗК прийме рішення щодо питань криптовалюти «Bitcoin», у тому числі з приводу необхідності її декларування, тільки після визначення правового статусу криптовалюти українським законодавством,” – йдеться у відповіді агентства.
Відповідно до цього, декларування криптовалют в Україні на поточний момент не обов’язкове.
Юрист Людмила Панкратова, на відміну від регуляторів фінансового ринку та НАЗК, також вважає, що декларувати криптовалюту в Україні необхідно, пише “Радіо Свобода”.
“Із судового реєстру ми бачимо, що відкрито багато справ про крадіжки, шахрайство з криптовалютами. Тобто, в одних випадках правоохоронні органи «розуміють», що таке криптовалюти і розслідують ці злочини, а НАЗК каже: «Ми не знаємо, що це, тому поки нічого робити не будемо». Це відкриває можливості для корупції у правоохоронних органах, а також показує «неповороткість» нашого законодавця, яке не може швидко реагувати на виклики розвитку технологій,” – каже Панкратова.
З юристом погоджується експерт «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Лємєнов. На його думку, декларувати криптовалюти потрібно, оскільки «це актив в юридичному розуміння цього слова».
Іншої думки про регулювання та декларування криптовалют виконавчий директор Transparency International Україна, Ярослав Юрчишин. Він вважає, що декларування криптовалют зараз користі не принесе.
“Декларування має нести певну функцію. Як, наприклад, боротьба з ухиляння від сплати податків чи з незаконним збагаченням. Тому в певному сенсі таке декларування було б корисним, якби контролюючі органи користувалися такою інформацією. Але при сучасному стані ДФС чи НАЗК (які власне адмініструють контроль за ухилянням та приховуванням статків бізнесом, чиновниками чи громадянами) таке декларування перетвориться в обтяжливу формальність, не несучи ніякої користі,” – каже Юрчишин.
Парламентський аналітик руху «Чесно», Оксана Ставнійчук, переконана, що криптовалюти потрібно декларувати, навіть попри те, що виникатимуть проблеми із перевірками відповідних органів.
