Криптовалюти, такі як біткойн, засновані на системах, які повинні бути захищені від шахрайства. Проте Міністерство юстиції США порушило кримінальну справу щодо спекуляції цін на біткойни. Як таке узагалі можливо?
Системи блокчейну мають деякі незмінні функції безпеки. Наприклад, якщо я надіслав вам певну кількість біткоїнів, і ця транзакція була записана у головному рядку блоку, я не можу змусити систему повернути ці гроші. Сама технологія перешкоджає скасуванню транзакції.
Це має місце тоді, коли операції відбуваються всередині системи. Проте існують різноманітні елементи технології криптовалют, які полегшують шахрайство.
Деякі проблеми, які досліджує Департамент юстиції США, виникли через те, що користувачі біткоїнів не використовують криптокультуру, як засіб для платежу. Вони поводяться так, мов би біткоїн є спекулятивним активом, таким як акції та облігації. Вони розміщують замовлення на придбання біткоїнів заздалегідь, а пізніше завершують угоду. Однією із форм шахрайства, яку вивчають слідчі, є «імітація з’єднання». Це коли люди розміщують замовлення, проте скасовують його ще до проведення транзакції, часто навіть не заплативши комісії. Це створює видимість того, що існує більша потреба у біткоїнах, ніж є насправді, що підвищує цінність кожного біткоїну.
Така маніпуляція можлива майже з будь-яким типом активів. Біткоїн більш чутливий до неї, ніж акції чи облігації, адже обмежене коло людей мають велику його кількість.
Багато з тих, хто володіє великою кількістю біткоїнів, перебувають у криптовалютній спільноті декілька років та знають одне одного. Вони можуть діяти скоординовано для підвищення або зниження цін. У зв’язку з тим, що не існує реального регулювання криптовалютних ринків, це не буде протизаконним.
Існує менше перешкод для торгівлі криптовалютою, почасти тому, що вона нова. Наприклад, висока нестабільність цін на акції призводить до тимчасового припинення торгів на біржі. Криптовалютні ринки не мають таких механізмів їх врегулювання.
Інший тип шахрайства, який розслідує Міністерство юстиції, має назву «фіктивна угода». Це коли одна людина створює нібито законну угоду купівлі-продажу, проте насправді укладає її сама з собою. Це створює видимість того, що на ринку існує більше активності, ніж є насправді, штучно підвищуючи попит та вартість на криптовалюту.
Кожен може створити стільки криптовалютних облікових записів, скільки забажає. І багато систем, що базуються на системі блокчейнів зберігають анонімність користувачів. Самі операції – якщо вони дійсно відбуваються – записуються та є видимими, проте облікові записи, що прив’язані до них, ідентифікуються лише біткойн-адресами, які є довгими алфавітно-цифровими кодами, такими як: «1ExAmpLe0FaBiTco1NADr3sSV5tsGaMF6hd».
У травні 2018 року 40 юрисдикцій, включаючи штати США, канадські провінції та національні регулюючі органи обох країн, запустили спецоперацію під назвою «Operation Cryptosweep», для того, щоб зупинити шахрайську торгівлю криптовалютою. Вони відкрили майже 70 розслідувань та виявили 35 компаній, які потенційно порушували закони про цінні папери.
Переважна більшість операцій з криптовалютою відбувається у країнах зі слабким регулюванням та контролем. Наприклад, з 2014 року по 2017 рік близько 90% світової торгівлі біткоїнами здійснювалося через китайські криптовалютні обмінники. Частина з них вдалися до шахрайських дій, щоб залучити нових клієнтів. Відтоді Китай заборонив онлайн-торгівлю криптовалютою, проте люди досі знаходять лазівки.
Ці проблеми, швидше за все, торкнуться й інших країн, у яких відсутні сильні правила щодо регулювання та контролю за криптовалютами, що, своєю чергою, підкреслює важливість міжнародного співробітництва. Криптокультури – це глобальне явище; світові нації, особливо ті, що мають велику торговельну активність, повинні співпрацювати разом для захисту споживачів.
