Новий законопроект мусить бути допрацьованим, внесеним та, ймовірно, розглянутим у першому читанні у Верховній Раді до 20 липня 2018 року, тобто до початку літніх канікул у парламентарів. Про це повідомив Михайло Чобанян, засновник криптовалютної біржі KUNA, в інтерв’ю інтернет-виданню UBR.ua.
«Згідно з оптимістичним планом, до канікул може статися навіть розгляд в першому читанні. Але якщо говорити більш реалістично – перші слухання, швидше за все, припадуть на осінь. У вересні-жовтні ми сподіваємося на остаточне прийняття законопроекту Радою, а в листопаді – на підписання Президентом. З тим, щоб документ почав реалізовуватися з початку 2019 року», – уточнив він.
Драфт документу опублікували з однією метою – отримати перші відгуки учасників ринку і суспільства в цілому. Їхні пропозиції, критику, окремі думки буде враховано при доопрацюванні законопроекту.
Проте навіть з “сирого” документу зрозуміло, що криптовалюти в Україні будуть визнані активом.
«Скажімо, це може бути цифровий актив або нефізичне благо. Хоча ближче до активів. Навколо цього все буде крутитися», – зауважив Чобанян.
Михайло Чобанян закцентував увагу на кількох цілях, які ставить перед собою законопроект. Це створення можливості юридичним особам працювати з криптовалютами, а саме підприємствам і банкам, без активної участі яких буде неможливий активний розвиток даного ринку. Фінансові установи після легалізації нового виду активів повинні будуть налагодити максимально зручні розрахунки за них в гривні.
Як тільки розроблять потрібні інструменти, це зможе допомогти і населенню, яке давно працює з криптовалютами (але через іноземні валюти, що є складно, і з великими транзакційними втратами).
Законопроект дасть змогу затвердити податкові правила для операцій з криптовалютами. Повинно бути зрозуміло, в яких ситуаціях потрібно платити податки, а в яких – ні. Будуть затверджені податкові ставки.
Відбудеться стандартизація ринкових механізмів роботи біткоїна та інших активів під світові правила, які останнім часом активно виписуються і вдосконалюються.
Неабияке місце присвячено посиленим механізмам контролю та протидії відмиванню грошей.
«Потрібно так виписати правила гри, щоб вони були цікаві українцям і були конкурентоспроможні з іншими країнами, які не стоять на місці. Нам доведеться конкурувати не тільки з нашими найближчими сусідами, а й з усім світом. Криптовалюти не мають кордонів», – підкреслив Чобанян.
На думку підприємця найбільш гостра проблема в Україні – це податки. Тут надзвичайно важливо прийти до розуміння і з владою, і з суспільством. Експерт вважає, що найскладніше буде визначитися з ПДВ і податком на прибуток.
«Новий закон торкнеться фізичних осіб не так сильно, як бізнесу. Хоча, звичайно ж, люди отримають чіткі і зрозумілі правила, які допоможуть переводити криптовалюти в країні, коли це буде вимагатися, і платити податки, зрозуміло», – зазначив Чобанян.
Регулятором криптовалютного ринку стане Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Це погоджено з її керівництвом, яке розраховує за допомогою криптовалют підняти ще й український фондовий ринок.
«Чому б не запустити український фондовий ринок на нових рейках, на рейках блокчейну? Конкурувати з фондовими ринками Польщі, Німеччини, США, Гонконгу і Сингапуру ми і близько не зможемо. Але в криптовалютах і в блокчейні у нас це може дуже добре вийти», – переконаний Чобанян.
Генеральний директор KUNA вважає, що для України реально стати свого роду криптоофшором для всього світу. За його словами, це наситить нашу банківську систему, забезпечить роботою юристів і наповнить держбюджет.
Експерт зазначив, що на поточний момент як суто українські в Україні себе позиціонують дві біржі: KUNA в Києві і BTC Trade UA в Дніпрі. Сукупний добовий обсяг торгів на них в середньому знаходиться в рамках $600-700 тисяч.
